...

Десять правил візуального сторітелінгу

...

Колись давно оповідачами були мудрі старі люди, які передавали історії предків та зібраний протягом століть досвід. Пізніше історії почали розповідати письменники, журналісти та видавці. Але зараз, завдяки сучасним технологіям, кожен може стати письменником, журналістом та видавцем.

Візуальний сторітелінг недарма став важливим трендом у графічному та веб-дизайні, різних видах маркетингу у цифрову еру.

Візуальний матеріал ефективніше за текстовий викликає емоції та надихає аудиторію до активних дій. Погодьтеся, а це саме те, що ми, громадські організації, так очікуємо - відгуку, реакції, результату. Факт: через 72 години людина в середньому пам’ятає 10% від почутого. Якщо ж додати візуальну складову, то цей показник зростає до 65%. Тож:

Не розказуй, а показуй

Це найперший урок на курсах письменницької чи відео-майстерності. Не розказуйте Вашій аудиторії те, що можна показати через яскраву ілюстрацію. Такий самий принцип можна застосувати і до візуального сторітелінгу у цифровому світі.

Презентуючи продукт, не розказуйте, як він працює, якщо ви можете продемонструвати його в дії. Перш ніж остаточно визначитися з діалогом для відео або тексту, що супроводжуватиме картинку, уявіть старий німий фільм з часів, коли звукового кіно ще не існувало. Що б ви робили, якщо могли транслювати повідомлення лише за допомогою візуального матеріалу? Яким чином Чарлі Чаплін презентував би інформацію? За допомогою магії візуального сторітелінгу.

Перші враження – найголовніші

Людський мозок запрограмовано на швидку реакцію. У сучасному цифровому світі перше враження формується дуже швидко. Якщо аудиторія неправильно зрозуміє вашу ідею або втратить інтерес у перші секунди перегляду, цілком імовірно, що ефект буде втрачено. 

Перший образ, що відкриває візуальну історію, повинен не тільки зачепити глядачів та привернути їхню увагу, але й сформувати певне враження. Наприклад, ваше повідомлення може викликати страх або відчуття безпеки. Аудиторія здебільшого по-різному реагуватиме, побачивши  лютого пса та гарнесеньке цуценя. І хоча обидві ілюстрації зображають собак, кожна із них формує абсолютно різні враження від майбутньої історії.

Додайте динаміки 

Зміна куту зору, відстані, а також додаткові цифрові ефекти втримують увагу глядачів значно довше, навіть якщо тема розповіді не змінюється. Глядачі з більшою вірогідністю триматимуть увагу до кінця розповіді, якщо зображення послідовно рухаються від початку до кінця та відповідають сюжетній арці.

Гарні історії рухаються плавно: початок-середина-фінал. Зображення у візуальній історії теж повинні рухатися.  Це необов’язково має бути формат відео або GIF. Відео, як і окремій фотографії, також може бракувати руху.

Зображення, на якому університетський професор виступає перед аудиторію, динаміки може не вистачати, водночас фотографія може передати рух за допомогою ефектних кадрів та ракурсів, які змушують очі рухатися по зображенню. Тому навіть матеріал з відзнятою будівлею чи горою може «рухатися» за допомогою панорамної зйомки або наближення чи віддалення камери від об’єкта.

Все більше цифрових маркетологів додають рух до своїх візуальних історій за допомогою спецефектів, використовуючи програми та онлайн-ресурси (наприклад, Visme).

Прямуй за аркою

У кожної хорошої історії є початок, середина та фінал, вони формують сюжетну арку. Статична презентація, що містить випадкову послідовность фактів чи зображень – це не історія.

Уперше про сюжетну арку заговорили тисячі років тому, коли Аристотель описав це поняття як послідовність подій в оповіді, шлях, по якому персонаж або сюжет твору рухається з точки A до точки B. Сучасні професійні творці історій, голівудські режисери, використовують цю модель з славетних часів німого кіно.   

Піраміда Фрейтага

експозиція

зав’язка

розвиток подій

ускладнення

кульмінація

зміна напряму

згасання

розв’язка

завершення

Уявіть, що сюжетна арка – це подорож. Експозиція на початку описує місце подій: хто, що і де. Далі щось відбувається (продумайте, чому і як), це спонукає до дій та рухає історію до кульмінації, якій часто передують перешкоди та ускладнення. Опинившись наверху, аудиторія має побачити щось, заради чого варто було подолати весь шлях.

Кульмінація, що знаходиться посередині історії або ближче до фіналу, –  це вершина арки, вона виникає у момент настання доленосних змін або викриття. Наприклад, персонаж, який вирушив на пошуки, дістається місця призначення або дізнається правду.

Сюжетна арка добігає кінця, і аудиторія дізнається про результати, які спричинила кульмінація. Що трапилося після доленосних змін або викриття? Інколи у фазі згасання є також момент напруженої тривоги, що ставитиме під сумнів завершення історії. В кінці історії розв’язка ставить усе на свої місця.

Візуальна історія, навіть та, що складається лише з одного зображення, має певною мірою нагадувати арку, але у більш простому варіанті. Наприклад, графіка, що показує плин часу або простору чи взаємозалежність між різними компонентами. Чим довша історія, тим важливішим є використання арки в організації та створенні структури повідомлення.

Обираючи ілюстрації для візуальної історії, вкрай важливо пам’ятати про кожну із частин сюжетної арки та відбирати такі зображення, які зможуть викликати відповідний настрій в аудиторії. Зображення, які використовують під час розвитку подій, часто викликають почуття захоплення або тривоги. Фінальне зображення часто створює в аудиторії відчуття надії або, навпаки, безвиході, це залежить від мети розповіді.

Історія – це конфлікт

Без конфлікту чи перешкод, які потрібно здолати, немає й історії. В історіях конфлікт часто пояснює цінність продукту для аудиторії Яку проблему він вирішує? Чим він цікавий аудиторії? Кульмінацією є рішення обрати цей продукт/послугу. Історія завершується закликом до дії.

Люди люблять людей

Люди простіше сприймають історії про інших людей, ніж про предмети чи ідеї. Тому для знайомства зі своєю організацією розкажіть про її людей: команду, клієнтів, партнерів. Близькі за духом персонажі є найбільш зрозумілими, тому обирайте героїв, які схожі на вашу цільову аудиторію.

Розповідаючи історії близьких глядачу людей, ви встановлюєте почуття довіри між аудиторією та вашим брендом або повідомленням. Найкращі режисери знають, що для формування довіри до персонажа важливо зосередитися на очаx, адже з народження люди звикли отримувати інформацію, заглядаючи іншим в очі. Тому очі є надзвичайно важливими для побудови успішної історії будь-якого формату (це може бути фільм, фотографія, анімація).

Міміка теж може бути корисною для залучення аудиторії. Зрештою, кожен може її зрозуміти. Усміхнене обличчя однаково проінтепретують у Пекині, Брюселі та Бостоні.

 Навчайте свою аудиторію 

Як виокремити Вашу історію серед бурхливого інфопотоку, в якому щодня перебуває аудиторія? Забудьте про безликі, невиразні історії. Покажіть свою позицію, підготуйте змістовне повідомлення або підготуйте урок. Змушуйте вашу аудиторію думати/

З найперших днів історії створювали для навчання. Чому деякі оповідки (як-от байка Езопа) витримали іспит часом? Несподівані повороти пам’ятних життєвих уроків закарбовуються в свідомості кожного, хто їх прочитав.

Техніку візуального сторітелінгу успішно використовують в багатьох школах світу. Вчителі помічають, що часто за допомогою візуальних медіа вони можуть зацікавити учнів. Якщо зроблені за старими зразками презентації змусять учнів лише позіхати, то презентації з анімацією та інтерактивні медіа допоможуть презентувати матеріал більш захопливо.  

Приваблюйте погляди і тіштесь самі

На вдало підібране зображення не лише приємно дивитися, воно стимулює усі органи чуття. Зображення у візуальній історії можуть вплинути на відчуття тепла, ностальгії, занепокоєння та навіть передати запахи, звуки чи смаки.

Потужний образ інколи може розказати власну історію. Певні зображення викликають wow-ефект, вони одразу перетягують на себе увагу глядачів. Інші зображення можуть полонити увагу аудиторії, оскільки вони нагадують їй про сподівання та мрії. Майстерний оповідач пам’ятатиме про усі ці характеристики, обираючи між потужними  та звичайними образами.

Тримайте фокус

Найважливішим є повідомлення, тож не варто губитися в деталях. Оповідачі візуальних історій можуть допомогти аудиторії тримати фокус за допомогою структурованих зображень, які підкреслюють найважливіші елементи історії.

Оповідачі візуальних історій можуть допомогти аудиторії тримати фокус за допомогою структурованих зображень, які підкреслюють найважливіші елементи історії. Також, визначаючи тривалість візуальної історії, намагайтесь скоротити повідомлення до мінімуму. Позбудьтесь непотрібних деталей, не робіть 30-секундну історію довжиною у хвилину. Якщо вам вистачить п’яти секунд, не витрачайте десять.

Правило Гічкока 

Правило імені одного з найкращих оповідачів візуальних історій, Альфреда Гічкока, полягає у тому, що розмір всього, що потрапляє до кадру, має бути пропорційним з тим, наскільки цей персонаж або об’єкт в даний момент є важливим для розповіді.

Іншими словами, потрібно підкреслювати такі зображення, що мають велике значення в історії. Звісно, зображення крупним планом може додати рух, але й водночас перехопити увагу аудиторії. Якщо зображення не стосується історії, вони буде лише відволікати.

Правило Гічкока може скерувати оповідача візуальних історій до найбільш ефектних та потужних образів. Зрозумівши спершу вашу історію та її складові, за допомогою правила Гічкока ви зможете презентувати історію зрозумілим  та близьким для аудиторії чином.

 

Анастасія Ярошенко

Догори

Підписатися на розсилку

Будьте у курсі подій Європейського Простору та отримуйте першими корисну і цікаву інформацію про нові практики та можливості.