...

Роль громадянського суспільства в реформах України
звіт Chatham House

ЄвроПростір | 23.04.2018

У дослідженні британського аналітичного центру Chatham House “Боротьба за Україну” перелічено та проаналізовано всі значні досягнення країни з часів Євромайдану, визначено проблемні зони та включено основні рекомендації.

Автори звіту вважають, що сьогодні перед Україною стоять два основні завдання: “дати відсіч Росії та закінчити реформування багатьох галузей (включно з євроінтеграційним напрямком)”.

У доповіді розглядається шість сфер: геополітика і безпека; європейська інтеграція; економічні реформи; урядування, демократизація та ЗМІ; роль громадянського суспільства у реформах; антикорупційні реформи.

Про роль громадянського суспільства України у реформах

Західні аналітики зазначають, що завдяки Євромайдану суспільство розпочало консолідацію на основі цінностей верховенства права, підзвітності влади та боротьби з корупцією. Водночас під тиском російської агресії українці згуртувалися навколо ідеї української державності.

“Українське громадянське суспільство має всі підстави пишатися своїми нинішніми здобутками. Після Євромайдану суспільство вже не було таке паралізоване, як після Помаранчевої революції 2004–2005 років”, - йдеться у дослідженні.

На думку авторів звіту, злагоджені зусилля на національному рівні, наявність в уряді реформаторів, наплив значної фінансової допомоги з боку Заходу з жорсткими умовами фінансування, а також епізодичний вакуум влади, що утворився після Євромайдану, дозволили активним громадянам долучитися до перетворень в Україні. Важливою складовою демократизації стала інтеграція нових напрацювань неурядових мереж у державні інститути.

“Одним з найбільших досягнень є запуск та інституалізація ProZorro – системи публічних електронних закупівель. Завдяки успіху цієї платформи було встановлено новий стандарт прозорості та підзвітності держави перед громадськістю”, - йдеться у дослідженні.

Утім, на думку західних аналітиків, “динамізм громадянського суспільства в цілому тримається на невеликій групі активістів та професійних неурядових організацій”.

“У той час як «стара система», підвладна групам інтересів посилює оборону, відірваність небайдужих громадян від адвокаційної діяльності громадських організацій послаблює тиск на реформи знизу. Щодалі помітніша мобілізація популістських та радикальних груп свідчить про вразливість громадянського суспільства, а це, своєю чергою, породжує розчарування”, - пишуть аналітики.

На думку авторів звіту, існує брак каналів комунікації між громадянами та громадськими організаціями, які б дозволяли консолідувати бачення громадян та надалі транслювати це бачення наверх до органів влади.

“Складається враження, що громадські організації відокремлені від місцевих громад, тому діють радше від імені громадян, аніж разом із ними”, - відзначають західні аналітики.

Результати опитування ОГС України, проведеного Chatham House

У проведеному для цього звіту онлайн-опитуванні 162 українських ОГС респонденти визначали три головні цілі своєї діяльності. Ціллю номер один більшість респондентів (56,2%) назвала вплив на політику. Друга мета – консолідувати інтереси громадян навколо досягнення спільних цілей (55,6%). І третій пріоритет – забезпечення підзвітності влади (34,0%).

Згідно з тим же опитуванням, на думку громадських діячів, найефективнішими в просуванні змін у політиці є непрямий тиск через ЗМІ, громадянські протести, мобілізація громадської думки та індивідуальна робота з урядовцями. Інституціалізовану співпрацю між державним і недержавним секторами розглядають як менш дієву. На регіональному рівні ОГС частіше вдаються до застосування законодавства про доступ до публічної інформації, але є менше залученими до процесів публічних консультацій, ніж київські групи.

Рекомендації для західних донорів та громадянського суспільства України

Автори звіту вважають, що громадянське суспільство і міжнародна спільнота повинні приділяти реформі виборчої системи та реформі державного управління стільки ж уваги, скільки й антикорупційним заходам, аби прискорити кінець старої системи і відкрити дорогу до розробки законодавства і політик новому поколінню справжніх реформаторів.

“Вирішальне значення має побудова суспільної довіри”, - наголошується у звіті. На думку авторів дослідження, відповідальність за це лежить насамперед на українській політичній еліті, котра має переконати населення країни і закордонних друзів та партнерів України в тому, що для реформування корумпованої системи є серйозна політична воля. Громадянське суспільство могло б допомогти, діючи «згори донизу», об’єднавши зусилля з реформаторами в законодавчій та виконавчій владі.

“Громадянське суспільство також має працювати «знизу вгору», щоб громадяни також могли долучатися до управління країною і здійснювати громадський контроль. Активні громадяни могли б стати основою для численнішого політичного класу реформаторів у майбутньому”, - йдеться у рекомендаціях.

На думку аналітиків, західним донорам слід включити вимоги щодо ширшої участі громадян у свої грантові програми. “Вони повинні фінансувати проекти, які сприяють розбудові громадських мереж. Крім того, донорам необхідно просувати справді результативні проекти, а не підтримувати змагальну революційну активність”, - вважають автори дослідження.

Довідково.

Автори звіту “Боротьба за Україну” (жовтень 2017 року): Тімоті Еш, Джанет Ганн, Джон Лаф, Орися Луцевич (авторка розділу про громадянське суспільство), Джеймс Ніксі, Джеймс Шер та Катарина Волчук. 

Повністю звіт читайте за посиланням.

Догори

Підписатися на розсилку

Будьте у курсі подій Європейського Простору та отримуйте першими корисну і цікаву інформацію про нові практики та можливості.