...

Громадські організації та експерти ЄС
про ключові виклики в секторі

Європейський Простір | 13.06.2018

Відсутність солідарної позиції громадських організацій у виборюванні сприятливого середовища, питання фінансування, підзвітності, наявність квазі-організацій - все це серед головних викликів громадського сектору.

Своїми думками та рекомендаціями ділились представники близько 20 громадських організацій у Представництві Євросоюзу в Україні, обговорюючи різні аспекти Огляду Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, підготовленого експертами Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства.

ЄС хоче та готовий реагувати

Отже, для чого експерти Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства робили Огляд Нацстратегії? Як відомо, ЄС почав оновлення Дорожньої карти для взаємодії із громадянським суспільством, і тому експертам Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства було доручено зробити огляд Національної стратегії, аби ці два важливі документи для сектору були наближені в пріоритетах та посилювали одне одного (Детальніше).

ЄС в Україні намагається сьогодні аналізувати виклики щодо розвитку громадянського суспільства і справді починати реагувати на те, що відбувається як на рівні політики, так і на рівні розвитку громадянського суспільства. А також відображати все це у наших програмах адекватним чином. Для цього потрібні думки громадських організацій, зворотній зв'язок, тому ми слухаємо Вас”, - зауважила під час дискусії з громадськими організаціями Тетяна Шульга, менеджер сектору Культура. Громадянське суспільство Представництва Європейського Союзу в Україні.

Зазначимо, що експертний огляд підготовлено за підсумками індивідуальних інтерв'ю з організаціями громадянського суспільства, донорами та представниками влади.

На основі аналізу ключових документів та проведених зустрічей, експерти Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства представили висновки та рекомендації, які охоплюють питання посилення саморегуляції сектору, реформування Координаційних рад на національному та регіональному рівнях, сприяння відсотковій філантропії, а також забезпечення широкої громадської дискусії щодо створення Національного фонду та інше. З висновками та рекомендаціями огляду можна ознайомитися тут.

Зараз триває процес оновлення Дорожньої карти ЄС, що виставляє пріоритети роботи та співпраці Євросоюзу з громадянським суспільством України. Хочеться, щоб цей документ був максимально використаний", - заявила Орися Луцевич, аналітик британського центру «Chatham House» та експерт Проекту ЄС для розвитку громадяньского суспільства, яка залучена до підготовки огляду.

Отже, що думають громадські організації про ключові питання та виклики, згадані в експертному огляді Національної стратегії?

Відсутнє бачення майбутнього сектору

Керівник програм УНЦПД Максим Лациба вважає, що в Україні, на жаль, не існує стратегії громадянського суспільства для громадянського суспільства. Громадські організації не змогли виробити документ-візію про те, куди вони хочуть потрапити через 5-10 років та чим вони хочуть займатися.

Ми будемо й далі ходити із шинами та пікетувати Адміністрацію президента, чи ми як європейська нормальна країна будемо надавати соціальні послуги на замовлення місцевих бюджетів? Нам потрібно зрозуміти, яке основне джерело фінансування, окрім USAID, ЄС у нас буде, бо ви (донори - авт.) із часом підете звідси. Ми будемо надавати соціальні послуги, чи ми будемо соціальним підприємництвом займатися, чи ми будемо вимагати якихось чесних грантів від міністерств….? Такої відповіді немає. Закликаю колег - давайте все-таки зустрічатися та виробляти бачення того, чим ми будемо займатися через 5-10 років, і яка наша роль для розвитку суспільства в цілому”, — наголосив він.

Потрібен єдиний громадський голос

Якщо ми говоримо про загальний розвиток громадянського суспільства, у взаємовідносинах з владою, адміністрацією Президента, то громадський сектор повинен мати єдиний голос. А ми не співзвучні та не єдині, відповідно наш голос не репрезентується. Спільно маємо бути залучені у розробку цього голосу. А донорська спільнота теж має допомагати об’єднувати цей голос”, - зазначив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР “Єднання”.

Національна координаційна рада неефективна

Громадські експерти також пояснили, чому діяльність Координаційної Ради при Адміністрації Президента є не дуже ефективною.

Перш за все, через пасивну поведінку громадської частини Координаційної ради. Якщо представники сектору будуть вимагати зустрічей та обговорень, то ця активність буде і з боку влади.

У нас немає солідарної позиції серед громадських організаціях в боротьбі за сприятливе середовище. Більш того, чому Координаційна рада так слабо просуває Стратегію - бо, на мою думку, переважна більшість громадських діячів, які прийшли в цю Раду, не розуміють цієї Стратегії та не розуміють адженди Стратегії: що нам потрібно почати лобіювати? Давайте виробляти солідарну позицію!”, - зауважив Максим Лациба.

Окрім того досить критично організації висловилися щодо Координаційних рад на регіональному рівні - немає розуміння як можна скористатися цим інструментом.

Питання фінансування - серед ключових викликів

У ході обговорення представники громадянського суспільства звернули увагу на питання про відсоткову філантропію, розвиток соціального підприємництва, запуск соціального замовлення, чесні конкурси проектів та створення Національного фонду для підтримки громадських організацій.

Повністю погоджуюся зі звітом про так званий рудиментарний стан соціального підприємництва. Бо нам не вистачає головного - не тільки соцпідприємництва - а розуміння, що це таке. Можливо тоді ми зможемо рухатися далі”, - вважає Поліна Нюхіна, директор Українського форуму благодійників.

Що стосується Національного фонду, то громадські організації та експерти проекту ЄС вважають, що його створення відповідає на основний виклик багатьох громадських організацій.

Хочу зауважити, що перш за все, цей Фонд направлений на маленькі організації. Як пам’ятаєте, колись давно фонд “Відродження” давав невеликі суми, приблизно три тисячі, внаслідок чого на ноги стало дуже багато організацій. Фінансування буде приблизно такого рівня”, - зауважила Любов Паливода, президент і засновник Творчого центру ТЦК, яка була залучена до розробки законопроекту про Національний фонд.

Однак в секторі існує певне застереження щодо можливих викликів у підтримці громадянського суспільства через таку структуру.

Відсоткова субсидія зробить відсоткову філантропію неможливою

Згідно із проектом, Національний фонд матиме змішані джерела фінансування, як з державного бюджету України, так і з інших законних джерел. Зокрема, пропонується принцип “відсоткової субсидії”.

Відсоткова субсидія – це кошти, внесені до Національного фонду розвитку громадянського суспільства, шляхом перерахування  частини податку з доходів податку фізичних осіб, що сплачена платником податку за звітний рік, в порядку та на умовах, визначених Податковим Кодексом України.

У зв’язку із цим, благодійний сектор, що вже давно очікує на впровадження “відсоткової філантропії” (право платника податку на доходи фізичних осіб переадресувати певний, встановлений законом, відсоток свого податку на суспільні потреби), висловлює своє занепокоєння.

Якщо ми кажемо про відсоткову філантропію, то нам треба про це відверто казати вголос. Якщо у нас буде відсоткова субсидія, вона перекриє відсоткову філантропію. Держава не дозволить і там, і тут виділяти податки. Відсоткова субсидія зробить відсоткову філантропію неможливою”, - зауважила Поліна Нюхіна, директор Українського форуму благодійників.

Радикальні групи активізуються

Ще один виклик озвучив Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. За його словами, на перший план виходять організації, які не пропонують конструктивні рішення, а різного виду парамілітарні радикальні організації, які діють шляхом застосування насильства.

І якщо держава прямо не підтримує їх, то принаймні з мовчазної згоди все це відбувається. Те що ми бачили останнім часом - це масові напади на ромів. Це не нова проблема для України, але на це просто закривають очі”, - заявив він.

А що буде далі?

"Зараз важливим є питання вибору пріоритетних напрямків  майбутньої роботи. Бо людські, фінансові та часові ресурси є обмеженими. Безумовно, що наша зустріч не дасть ніякої дорожньої карти чи розуміння куди рухатися далі. Але я бачу два напрямки. Перше, це вдосконалення того, що вже є. Тобто, вибрати ці точки, де сфокусовані ресурси, щоб досягнути якісну зміну.

А друге - мені подобається ідея ширша, ніж"а що буде далі?". Бо Стратегія закінчується у 2020 році. Як буде виглядати цей документ? І можливо в рамках розмови про цей документ багато чого можна зробити. Наприклад, інклюзивний діалог в регіонах. Або ж створити цю адженду (громадянського суспільства - авт.), яка буде супроводжувати цю національну Стратегію, щоб вона не йшла у відриві. Безумовно, ви працюєте з різними проектами, різними донорами, але якщо говорити про Європейський Союз в рамках цього Проекту, то разом із розробкою Дорожньої карти ЄС можна було б  виокремити декілька пріоритетів та попрацювати з ними наступні два-три роки”, - підсумувала Орися Луцевич.

Я хотів би подякувати всім, хто взяв участь у круглому столі щодо Національної стратегії. Я особливо радий, що дискусія мала широкомасштабний характер і перемістилася глибше, ніж сама Національна стратегія. Для багатьох теми можуть бути знайомими: відносини громадянського суспільства з державою, державне фінансування громадянського суспільства, репрезентативність організацій громадянського суспільства і так далі. Я вважаю, що ми мали дуже хороший спектр поглядів від "не зважаючи на Стратегію, давайте візьмемося за роботу" до "давайте заплануємо архітектуру", від "стан речей загалом нормальний" до "все не так вже й добре".

Також я дуже задоволений, що були присутні представники сектора благодійності та нової генерації ОГС. Крім того, я радий, що учасники вітали більш виразний вступ ЄС у дебати. І безсумнівно, є потреба в дебатах, обговореннях та розмовах. Це надзвичайно важливі питання для майбутнього розвитку громадянського суспільства в Україні. Як проект ми будемо обмірковувати деякий час в чому ми можемо допомогти вам. Тим часом наш веб-сайт в повній мірі буде запущений наприкінці тижня, тому ознайомтесь з ним за посиланням euprostir.org.ua. Дякую ще раз!” - заявив Джон Райт, керівник Проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства, за підсумками круглого столу.


Зауважимо, представлені результати експертів Проекту ЄС в огляді Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства України є попередніми, і для завершення повного огляду ще будуть додані результати запланованого онлайн-опитування.

 

Довідково: Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні створено задля зміцнення українського громадянського суспільства шляхом посилення ролі організацій громадянського суспільства у реалізації та моніторингу демократичних реформ та всебічному соціально-економічному розвитку в країні.

Метою проекту є надання технічної допомоги тим організаціям громадянського суспільства, які прагнуть до розвитку суспільства в Україні, виходячи з цінностей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Детальніше читайте тут.

Догори

Підписатися на розсилку

Будьте у курсі подій Європейського Простору та отримуйте першими корисну і цікаву інформацію про нові практики та можливості.