...

Рівність заради безпеки
Повноцінний суспільний процес неможливий без участі жінок

ЄвроПростір | 11.06.2018

“Там, де є влада, де є можливість приймати рішення, жінок досі замало, і їх усувають. Це відбувається на всіх рівнях: зокрема і щодо участі жінок у процесах миротворення, запобігання конфліктів у громадах. Хочемо показати, що, залучаючи жінок  до процесів, які відбуваються на рівні громад, на національному рівні, ми робимо рішення більш зваженими і такими, які відповідають потребам різних верств населення”, - наголошує у розмові з Європейським Простором Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку Українського жіночого фонду.

 В Україні стартував проект "Жінки просувають зміни, відновлення миру і запобігання конфліктам на регіональному рівні в Україні" («Рівність заради безпеки»), який виконується Українським жіночим фондом та фінансується Європейським Союзом. Проект охопить 5 областей – Дніпропетровська, Запорізька, Вінницька, Хмельницька і Луганська.

 “Будемо створювати системи, які працюватимуть після закінчення проекту. Історією успіху стануть ефективні плани дій і навіть реформи в пілотних областях. Тому що без реформ, насправді, без змін політики далеко ми не просунемося”, - Наталія Карбовська.

Мета проекту - сприяти більшому залученню жінок у процеси відновлення миру та запобігання конфліктів через підтримку місцевих органів влади та громадських організацій у розробці, реалізації та контролі щодо Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2020 року

Коли війна - не до гендерної рівності?

 Коли ми говоримо про права жінок з тими людьми, які приймають рішення на різних рівнях, часто чуємо: ‘Ми розуміємо, що гендерна рівність важлива, але в країні зараз війна. Давайте ми закінчимо з війною і займемося правами жінок”. Це стратегічно неправильно. І світовий досвід це доводить. Важливо, щоб громадські організації, влада, небайдужі люди об’єднувалися і мали  важелі впливу на процеси, - наголошує Наталія Карбовська.

 Український жіночий фонд 18 років працює в Україні у напрямку захисту прав жінок і просування гендерної рівності. З того часу, як почалася війна, активно співпрацює з громадськими організаціями, зокрема, в напрямку залучення жінок до процесів миротворення.

Станом на травень 2018 року у Збройних Силах України проходять службу та працюють понад 55 тисяч жінок, з них майже 25 тисяч є військовослужбовицями. Близько половини жінок-військовослужбовиць служать у військових частинах бойового складу, а кожна третя з них має офіцерське або сержантське звання.

На фото Ольга Омельчук -  магістр права та державного управління, адвокат, експертка з місцевого розвитку. У 29 років була обраною міським головою м. Нетішин (Хмельницька область) – і стала (і залишається по цей час) наймолодшим міським головою в історії України серед жінок.

 Освіту Ольга отримувала в Україні та Великій Британії. Під час Євромайдану була засновницею та координаторкою волонтерської програми "Майдан.Медики", координувала роботу сотень волонтерів-медиків у Києві, а пізніше – у зоні АТО на Луганщині, і разом з ними працювала санітаром у прифронтовому шпиталі м.Щастя, Луганської області. Власне і прийняла там рішення добровільно вступити до лав Збройних Сил України і з серпня 2014-го року по вересень 2015-го проходила службу в складі 12-го окремого мотопіхотного батальону Збройних сил України.

 Під час служби Ольга стала розробницею алгоритму КОЛЕСО (визначає послідовність дій під час надання домедичної допомоги) і рапорту МІСТ (картка для заповнення основних показників стану пораненого, які потрібно записати на полі бою). У жовтні 2015 року картка та алгоритм були затверджені Генеральним Штабом АТО, і досі є загальнообов’язковими для використання усіма військовослужбовцями у зоні АТО. Це одна з тих багаточисельних новацій, які були винайдені волонтерами чи військовослужбовцями і запроваджені вже під час війни на Сході України.  

У 2016-му році Ольга Омельчук нагороджена Президентом України Петром Порошенком орденом "За мужність" III ступеня за добровільну відмову від евакуації та продовження надання допомоги під час обстрілу та пожежі у таборі її батальйону в селі Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області.

 Наразі Ольга є експерткою з місцевого розвитку, консультує та навчає громадських активістів/ок в та осіб місцевого самоврядування в усіх областях України. Є аспіранткою Національної академії державного управління із дисертацією щодо спроможності територіальних громад в Україні та веде власний будівельний бізнес.

Я проти самих порівнянь можливостей жінок та чоловіків. Звичайно, на війні є певні природні відмінності – ну, якщо я фізично не здатна була підносити важкі артилерійські снаряди до установок, або не могла так довго носити амуніцію, як може чоловік, або не могла впоратись із важкою військовою технікою – то, я обрала роботу у шпиталі з пораненими та навчання побратимів наданню домедичної допомоги. Хоча багато жінок в АТО фактично займали посади раніше суто чоловічі, і з не меншою ефективністю. І усвідомлення того, що в твоїй країні війна, і ти не можеш бути осторонь – залишається однаковим і для жінок, і для чоловіків.

А от в політиці природні фізіологічні відмінності не можуть стати на заваді жінці бути активною та результативною. На жаль, поки що залишаються давні стереотипи щодо того, що жінка має менше часу, аби розвиватись як діяч, бо має більше дбати про дітей, ніж чоловік. Найбільшим досягненням гендерних рухів може бути одне: ПОВАГА до вибору жінки. Кожний має право вибору. І кожний має свою роль у захисті та будівництві нової України”, - зауважує Ольга Омельчук.

Там, де є можливість приймати рішення, жінок усувають

 У середньому у світі жінки займають 22% місць в національних парламентах. В Україні дуже мала кількість жінок-депутаток у Верховній Раді - 12%. З 423 народних депутатів зараз в Раді всього 51 депутатка. У Кабміні найвищі посади дісталися тільки 12,5% жінок. На 24 міністри припадає лише три жінки. Серед заступників віце-прем'єр-міністрів і міністрів жінки становлять 26,5%.

“Зараз, у зв’язку з реформою децентралізації, коли з’являється більше повноважень, можливостей,  грошей на місцевому рівні, жінок починають також усувати. В середньому в Україні 15,4% жінок - голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Там, де є влада, там, де є можливість приймати рішення, жінок усувають. Якщо в 2015 році, коли починалася реформа, жінок було 19% серед голів ОТГ, в 2016 році - 14,9%, а в 2017 році ще менше -  14,3%. І це відбувається на всіх рівнях, зокрема, це й ті жінки, які долучені до прийняття рішень щодо процесів миротворення, запобігання конфліктів у своїх громадах. Ми будемо активно працювати з тим, аби ця проблема не замовчувалася і щоб приймалися відповідні політичні рішення”, - розповідає Наталія Карбовська.

 Три напрямки проекту «Рівність заради безпеки»

 Проект працюватиме в трьох напрямках.

Перший – тренінгова програма для представників/ць органів влади, журналістів/ок, активістів/ок, науковців/иць щодо того, як вплинути на існуючі обласні програми, як аналізувати рішення, які приймаються на рівні областей з точки зору прав жінок і чоловіків, і як змінювати політики.

 Друга частина - практична, аби допомогти областям виконувати свої програми та створювати  комунікаційні стратегії.

 Третій компонент – створення моделей, які ми будемо поширювати і в інші регіони України.

 “Сподіваємося, що завдяки співпраці з державою, зокрема з Офісом урядової уповноваженої з питань гендерної політики, наші моделі зможуть бути розповсюджені й в інших областях також”, - додає Наталія Карбовська.

Візія експертів/ок

Проект виконується за участі “Центру сприяння рівності” (Литовська Республіка), який  допомагатиме з комунікаційною стратегією, та “Інформаційно-консультаційного центру”, організації, яка, фактично, стояла біля витоків створення Національного плану дій в Україні. Вони будуть допомагати експертно, методологічно - формувати інструментарій аналізу ефективності існуючих планів, тренінгові курси, які будуть поширюватися на інші регіони.

"Задум проекту такий: беремо пілотні регіони, в яких дуже чітко досліджуємо локальні потреби. Тоді дивимося на ці проблеми ще додатково з гендерної перспективи, яка є специфіка потреб чоловіків та жінок. І тоді вже посилюємо компетенцію місцевої влади, громадських організацій, ЗМІ, щоб вони дуже чітко розуміли, що потрібно робити, чому треба робити саме таким чином, аби результат був ефективним", - коментує Маргарита Янкаускайте, експертка “Центру сприяння рівності” (Литва).

 

ЄС підтримує проекти у сфері прав людини, зокрема, гендерної рівності, яка є складовою частиною прав людини - бо це фундаментальні, основоположні принципи побудови Європейського Союзу. Важливо просувати роль усіх учасників/ць соціального процесу, жінок та чоловіків, задля збалансування їхньої соціальної позиції. Усе суспільство має робити у нього свій внесок - тоді це розвиток. Якщо хтось вносить менше, то хтось споживає більше. Усі повинні мати однаковий доступ до ресурсів та нести однакову відповідальність за свої дії. Це аксіома, загальні поняття.

 Що стосується даного проекту, то він має консолідувати суспільну думку, щоб допомогти просунути рішення Резолюції Ради Безпеки ООН  № 1325, пов’язане з роллю жінки в запобіганні конфліктів та збереженні миру”, - ділиться своїм баченням Сергій Полюк, менеджер сектору громадянського суспільства Представництва Європейського Союзу в Україні.

 

 

Догори

Підписатися на розсилку

Будьте у курсі подій Європейського Простору та отримуйте першими корисну і цікаву інформацію про нові практики та можливості.